Українці, які оселилися у Фінляндії, будують своє майбутнє в Гельсінкі

Багато українців, які приїхали до Фінляндії з України після початку війни, хочуть знайти для себе роботу та вивчати фінську мову. Місто Гельсінкі різними способами підтримує українців в їхньому працевлаштуванні та інтеграції.
Катерина Гун стоїть за стійкою клієнтів ресторану.
Катерина Гун з сім'єю переїхала до Гельсінкі з Вінниці в центральній Україні. «Працювати з фінами легко. Ті, хто приїжджає з України, також мають хороші перспективи для просування», каже Гун. Фото: Ніна Ахола

Цього тижня виповнюється два роки з початку загарбницької війни Росії проти України. Понад шість мільйонів українців були вимушені залишити Україну, рятуючись від війни. 57 тисяч з них прибули до Фінляндії, а близько 2500 українців оселилися в Гельсінкі.

33-річна Катерина Гун, яка разом із сім’єю приїхала до Гельсінкі з Вінниці з Центральної України є однією з тих, хто прибув до Фінляндії.

Гун, яка стала мешканкою міста Гельсінкі, вирішила обрати Фінляндію, оскільки вона чула багато хорошого про цю країну і мала уявлення про фінів як про ввічливих людей. На рішення вплинуло також й те, що тут вже жили друзі Катерини Гун.

Через два роки життя сім’я вже стала почуватися в Гельсінкі як вдома.

Українці є активними шукачами роботи

Гун, яка працює у сфері ресторанного бізнесу, швидко знайшла роботу за своєю спеціальністю. Роботу вона знайшла, слідкуючи за вакансіями в соцмережах та службі зайнятості (TE-palvelut). На її думку влаштуватися на роботу для неї було досить легко.

Спочатку Гун півроку працювала кухарем в кафе Meridian в районі Itä-Helsinki. Після закінчення трудового контракту вона перейшла на нове робоче місце в ресторан Döner Harju в районі Калліо, де працює вже рік.

– З фінами легко і приємно працювати. Ті, хто приїжджає з України, також мають добрі можливості для просування по роботі. Починала працювати як кухар, але через деякий час мене підвищили до начальника зміни. Зараз я прохожу стажування на шеф-кухаря, каже Гун.

Разом із ініціативністю знання мови полегшують працевлаштування, але, на думку Гун, роботодавці також не повинні боятися наймати працівників, які не володіють фінською мовою.

Вона не дуже добре розмовляла англійською, коли приїхала до Фінляндії, але її мовні навички швидко покращилися під час трудового життя. Гун вже трохи знає фінську мову і постійно її вивчає.

Alina Jokela.
Експертка служби зайнятості міста Гельсінкі Аліна Йокела пояснює це Українці хочуть влаштуватися на роботу та вивчати фінську або шведську мову. Останнім часом чимало хто вирішив для себе, що хоче залишитися у Фінляндії. Фото: Юкка Еггерт

Служби зайнятості міста Гельсінкі підтримують інтеграцію

Експертка служби зайнятості міста Гельсінкі Аліна Йокела підтверджує, що ця реальна історія Гун стосується й багатьох інших українців, які прибули до Фінляндії. Пані Йокела останній рік працювала у складі команди спеціалістів під назвою "Україна", де відповідала за працевлаштування клієнтів віком до 25 років, які переїхали до Гельсінкі через війну.

Якщо на початку війни більшість українців не були впевнені, чи хочуть вони залишитися або повернутися в Україну, то після того, як війна затягнулася, багато хто, за словами Йокела, вирішив будувати своє майбутнє у Фінляндії. Про це рішення свідчить кількість людей, які отримали постійну прописку проживання в місті Гельсінкі, і їхня чисельність вже сягає майже 1500 осіб.

– Українці хочуть влаштуватися на роботу та вивчати фінську або шведську мову. Останнім часом чимало хто вирішив для себе, що хоче залишитися у Фінляндії. З тими, хто хоче залишитися, почнеться процес інтеграції, каже Йокела.

У службах зайнятості українцям допомагають інтегруватися шляхом з’ясовування індивідуальних потреб та ситуації клієнта. Окрім пошуку роботи, клієнту допомагають у процесі, напр., визнання дипломів та кваліфікації, отриманих за межами Фінляндії, додатковому навчанні або пропонуючи мовні курси.

Роботодавці з відкритістю і доброзичливістю сприймають українців

Насамперед українці зайняті у сфері будівництва та клінінгу, а також, як і Гун, у готельному та ресторанному бізнесі. Багато з них мають спеціальну освіту, що підходить для цих областей, та попередній досвід роботи у своїй країні.

Йокела вдячна роботодавцям, які прийняли тих, хто приїхав з України через війну і запропонували їм роботу. Вона сподівається, що вправний досвід спілкування з українцями спонукає роботодавців пропонувати роботу й іншим іммігрантам із такою самою неупередженістю.

Зараз кількість прибуваючих з України значно зменшилася. Замість команди спеціалістів під назвою "Україна" служби зайнятості міста Гельсінкі новоприбулих українців у майбутньому будуть спрямовувати до тієї ж служби, що й інших іммігрантів. Проте всі послуги, які місто пропонує українцям, залишаться незмінними.